Форма входу |
|---|
Пошук |
|---|
Архів записів |
|---|
Календар | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Наше опитування |
|---|
Друзі сайту |
|---|
Статистика |
|---|
Онлайн всього: 2 Гостей: 2 Користувачів: 0 |
Головна » 2012 Лютий 27 » Коли квітує поетичний храм
18:59 Коли квітує поетичний храм | |
 Напередодні
відкриття Всеукраїнського фестивалю колядок і щедрівок, який проходив
уже всьоме на базі студентсько-викладацького храму преподобного Федора
Острозького Національного університету «Острозька академія» , вийшла у
світ п’ята збірка поезій відомого нашого поета і журналіста Олеся
Ундіра «Божественний храм душі». Вона присвячена цьому храму. У
представленій на суд читача духовній ліриці пульсують глибинні почуття
любові до рідної церкви, України, краю, прихожан, паломників. Кидається
в око те, що у серці віршотворця блаженно квітує своєрідний поетичний
храм – споконвічна свята потреба нового дня та творення добра у ньому.У передмові до книги отець Василь (Жуковський), настоятель храму зазначає, що для Олеся Ундіра писати вірші так само природно, як для людини дихати і розмовляти, для птаха літати і співати... Він, як і кожен поет, має своє джерело натхнення, звідки черпає наснагу. Безперечно, що для Олександра Олексійовича одним із них, і чи не найголовнішим, є студентсько-викладацький храм, де він є активним парафіянином. І це не випадково. Приміщення, де тепер знаходиться академія і її храм, місце особливе для автора. У його пам’яті живуть яскраві спогади про навчання у школі-інтернаті. Тоді з храму комуністи влаштували спортзал. Слава Богу – атеїзм канув у Лету і тепер там вже сьомий рік знову моляться люди. «Божественний храм душі» побудований із трьох розділів, куди увійшли поезії, написані у період з 1992 року, і, навіть, за кілька днів до виходу збірки – 22 січня ц. р. Проте, левова частка творів з’явились на світ останніми роками. У розділі «Єдина церква буде – прийдуть до неї люди» поет розмірковує про Україну, Острог, Київський патріархат, торжество православ’я, небесне і земне, академію та її храм, рідну мову, своїм поетичним словом молиться за рідне місто. У розділі «Хто славить Бога від душі та серця, тим вдячність у поезії озветься» вміщені звернення до братів і сестер академічного храму, присвяти його настоятелю, владиці Онуфрію, хору та його регенту, окремим хористам та прихожанам, а також світлій пам’яті митрополита Даниїла. У заключному розділі знаходимо вірші, присвячені головним християнським святам – Різдву, Великодню, Святій Трійці, Спасу, Богоявленню. На обкладинці книги читача «зустрічає» рідкісна світлина із зображенням храму, мабуть, зроблена ще у польські часи, коли він був ще із маківкою і хрестом (на знімку). На звороті палітурки – сучасний вигляд храму, а також світлина автора на фоні райських воріт та його коротенький вірш, який виступає епіграфом до книги. До речі, завдяки майстерному вирішенню дизайнера він ніби «просвічується» і на титулі збірки. Побачила збірка світ завдяки підтримці Національного університету «Острозька академія». Шкода лише, що тираж мізерний – лише 200 примірників. Спілкуючись з колегою, активним членом літоб’єднання, знаю, що поезії в Олеся Олексійовича нерідко народжуються навіть під час богослужінь, так би мовити, експромтом. Тож парафіяни храму часто слухають щойно народжені вірші. Поет каже, що грудень-січень для нього дуже плідний і він уже мріє про своєрідну поетичну книгу високосного року. Тож побажаємо Олесю Ундіру натхнення і виходу нових збірок. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |