Четвер, 21.11.2024, 12:10
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Головна » 2013 » Жовтень » 10 » Про роботу вчителя мріяла ще до школи

---

13:30 Про роботу вчителя мріяла ще до школи

Вчитель початкових класів Острозької ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 Лариса Статкевич дуже любить свою професію. Вона з дитинства мріяла про педагогічну діяльність. За її плечима вже більше 25 років роботи і чимало випускників, які тепер уже відправляють власних дітей у школу.   Лариса Олександрівна розповідає, що стати вчителем мріяла ще до першого класу. Вона дуже любила гратися «у школу». Пам’ятає, що брала папір, ручку і хотіла навчати інших. Звісно, її одноліткам це не дуже подобалось, бо у них були інші інтереси – ляльки, машинки, пістолети та інші іграшки. Чому так було і звідки взялося це бажання, жінка пояснити не може. Навчаючись у Білашівській неповній та Грем’яцькій середніх школах, намір її стати педагогом тільки зміцнювався. Тож здобувши срібну медаль за підсумками навчання, Леся Лукащук вступила і закінчила Дубнівське педучилище, потім ще й заочно Рівненський педінститут. До виходу заміж Лариса Олександрівна працювала в рідному селі, потім нетривалий час трудилась в Острозькій школі-інтернаті для дітей з вадами слуху. Але левову частку своєї професійної діяльності присвятила школі на Новому місті. Тепер у неї багато випускників. Цього року досвідчений педагог призначена класним керівником 1 класу і там серед 24 учнів вже навчаються дітки її випускників. Скільки дітей випустила з-під свого крила – сказати точно не може, але вчитель пам’ятає прізвища всіх, і знає про життєвий шлях більшості. – Якщо порівнювати сьогоднішніх першачків із тими, які вперше йшли до школи двадцять років тому, то різниця велика, – розповідає Лариса Статкевич. – Звісно, вплинув на дітей науково-технічний прогрес. У більшості з них вдома є комп’ютер, вони вміють користуватися мобільним телефоном, рухливі, хочуть багато знати, допитливі. Але разом з тим, вони такі ж чутливі, ніжні, не впевнені у своїх силах, як і ми колись. Приходиш у клас і всі дітки там стають тобі наче рідні. Дуже важливо знайти «ключик» до кожного з них. А ще дуже важлива співпраця педагога і батьків. Якщо вони діють в одному напрямку, то результат не забариться. Діти навчатимуться залюбки, в них будуть міцні знання і сформуються потрібні людські якості. Праця вчителя нелегка, але вдячність батьків, дітей, коли вони прийдуть до тебе і пригорнуться – за це немає нічого кращого. Я ніколи і уявити собі не могла, що працювала б на іншій роботі… За 25 років педагогічної діяльності було різне. Лариса Олександрівна розповідає, що кожен учень був і є цікавим і неповторним. Одним навчання дається легко, іншим тяжче. Вона пригадала, що коли працювала в Білашівській НСШ, у її першому класі був хлопчик, який дуже не хотів ходити до школи. Поспілкувавшись, молодий педагог переконала його, але навчання учневі давалось дуже важко. Навіть поставало питання переводу його в допоміжну школу. Лише наполегливість Лариси Олександрівни, віра в нього, праця вчителя, родини і хлопчика дозволили продовжити навчання вдома. У підсумку – він успішно здобув вищу освіту і сьогодні працює за фахом. Інколи вони зустрічаються і тепер уже чоловік, який має власних дітей, із вдячністю згадує доброту свого першого вчителя. В 2000 році Лариса Статкевич здобула перемогу у міському конкурсі «Вчитель року». Впродовж багатьох років праці на педагогічній ниві вона неодноразово була нагороджена грамотами, подяками міського відділу освіти, обласного управління, міської ради. У неї вища категорія і присвоєно звання «Старший вчитель». Стопами матері пішла дочка, яка закінчивши Рівненський гуманітарний університет мріє, також працювати вчителем початкових класів. Іван ГЛУШМАН

1 2 3 4 5 Переглядів: 893 | Додав: Admin | Теги: Острог, Лариса Статкевич, Іван Глушман, школа | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0