Серед видатних вчених, які жили та працювали в Острозі кінця XVI - початку XVII ст. слід виділити Є. Самуїла, Е. бен і єгуда, відомого як Маршуе (1555-1632рр.). У 1599 році він отримує посаду головного рабина та був обраний ректором школи рабинів при Острозькій головній синагозі, яка завдяки організаційній перебудові та високій якості викладання стає провідною в Європі, а Маршуе стає лідером талмудистів.

Острогу належить помітне місце в історії українського козацтва та очолюваної ним національно-визвольної боротьби. Найяскравішою постаттю козацької війни 1594-1596 pp. став острожанин Северин Наливайко, колишній сотник княжого надвірного війська, рідний брат видатного діяча Острозької академії священика Дем'яна Наливайка. Очолюване ним повстання охопило величезні простори Волині, Поділля, Білорусії, Наддніпрянщини, співпавши в часі з релігійною боротьбою проти Берестейської унії.

Найвидатнішим полководцем, дипломатом, військово-політичним організатором козацтва став випускник Острозької академії (острозький період його життя припадає, ймовірно, на 1580-1590-і pp.), гетьман Війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний.

У ході козацько-польських воєн середини XVII ст. Острог зазнав великих руйнувань. Значно зменшилась кількість міського населення. На початку XVIII ст. вона становила біля 2000 мешканців, тобто в 5 раз менше, ніж в 1640-і pp. Основні торгівельні шляхи також поступово пролягли в обхід Острога.

З травня 1791 р. польський сейм під головуванням тодішнього власника Острога Станіслава Малаховського прийняв першу польську конституцію. У відповідь магнати-противники конституції закликали в Польщу війська російської імператриці Катерини II. Спроба польських військ зупинити російський наступ на річці Горині не мала успіху. Під час військових подій 1792 р. в Острозі перебував національний герой Польщі Тадеуш Костюшко (Вдруге він зупинявся в Острозі, вже як військовополонений, після поразки очолюваного ним повстання 1794 p.).

1793 р.  відбувся другий поділ Польщі, згідно якого більша частина Правобережної: України, в т.ч. і східноволинські землі з Острогом увійшли до складу Російської імперії Острог став повітовим містом Ізяславського намісництва (яке після третього поділу Польщі і приєднання до імперії Західної Волині у 1795 р. іменувалося Волинським), а з 1797 р. - Волинської губернії.

В цей час Острог стає адміністративним центром православної церкви на Волині: з 1795 p. - Житомирського вікаріату Мінсько-Волинської єпархії, а з 1799 р. вже самостійної Волинсько-житомирської єпархії. В місті діяли православні парафії Успенського, Параскево-П'ятницького, Миколаївського і Воскресенського (на Новому місті) храмів. В 1795 р. в приміщеннях колишнього єзуїтського колегіуму, відкрився Преображенський чоловічий православний монастир, що став водночас місцеперебуванням архієрейської резиденції і заснованої в 1796 р. Волинської духовної семінарії.

У жовтні 1846 р. Острог відвідав Т. Г. Шевченко під час своєї наукової подорожі по Волині за завданням Київської археографічної комісії. Майже водночас із Кобзарем побували в Острозі П. Куліш і М. Костомаров, а через кілька десятиліть І. Нечуй-Левицький.

Неодноразова зміна державної влади супроводжувала життя Острога в 1918-1920 рр.

Так, лише Радянська влада на чолі з більшовицьким повітовим ревкомом встановлювалася в місті тричі (січень 1918 p., 1 травня 1919 p., З липня 1920р.), двічі місто займали польські війська (14 серпня 1919 р. і в другій половині 1920 p.), лише з кінця 1917 р. по квітень 1919 р. (з невеликою перервою) влада в Острозі належала представникам Української Народної Республіки (Центральної Ради та Директорії") та Української держави (гетьманату), та й то за австро-німецької військово-окупаційної присутності на протязі майже всього 1918 р.

За Ризьким мирним договором 1921 р. Острог дістався Польщі і залишився повітовим містом Волинського воєводства з центром у Луцьку.

У 1925 р. повітовий центр був перенесений в сусідній Здолбунів, куди переїхало староство та інші установи.

1 вересня 1939 р. нападом фашистської Німеччини   на  Польщу  розпочалася  друга  світова війна.

Назад, Вперед, 1, 2, 3