Форма входу

Пошук

Архів записів

Календар

«  Листопад 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930

Наше опитування

Всього відповідей:

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
П`ятниця, 29.03.2024, 16:45
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Головна » 2011 » Листопад » 25 » А чого не острожани?
13:40
А чого не острожани?

Ведучи мову про цвинтарі, давні і не дуже, поховання, ми найчастіше пишемо про різні неподобства, вандалізм тощо. І це неминуче, бо мовчати про такі факти не можна. Проте ця розповідь іншого характеру – про добру, богоугодну справу. Шкода лише, що її зробили не острожани, а людина з іншого міста.

Коли в Острозі функціонувала сільськогосподарська школа, там працював викладачем Микола Іщенко. За спеціальністю він був зоотехніком. В його сім’ї було двоє дітей – Женя і Володя. Молодший був допитливий і цікавився книжками, історією міста. Захоплюючись ними, він познайомився із відомим краєзнавцем, довголітнім науковим працівником Острозького музею, автором краєзнавчого нарису "Острог і його околиці” і статті "Острог” у томі "Історія міст і сіл УРСР” Григорієм Равчуком. У них зав’язалася дружба.

Після ліквідації навчального закладу, у якому працював батько Володимира, сім’я переїхала у місто Святошин Київської області. Нещодавно він побував у Острозі. Серед іншого відвідав могилу свого друга і наставника. Напевно, у нього «боліло» серце від того, що могила дослідника історії нашого краю на Новоміському кладовищі була невпорядкована. Колишній острожанин в світлу пам’ять про свого вчителя замовив і встановив надгробник та пам’ятну дошку. Про це розповіла мені патріарх краєзнавчого руху на Острожчині Ольга Руй.

Час бере своє. Руйнуються, губляться могили сподвижників, які зробили багато доброго для нашого міста, але, з різних причин, не мають тут рідних, хто б міг турбуватися про їх пам’ять. Чудово, що до нас приїжджають люди, доля яких так чи інакше була пов’язана з Острогом, і не забувають про таких людей. Гірко інше. Чому таку добру, безкорисливу справу не зробили ми, нинішні мешканці міста. Ще більше боляче, коли наші земляки чинять навпаки. Тому доводиться писати про пошкоджену могилу одного із засновників Острозького музею Іллі Івашкевича, глум на єврейському цвинтарі та ін.

Пройде час, і деякі могили можуть згубитися, знайти і відновити їх буде неможливо. Тому потрібно діяти. І тут могли би проявити себе громадські організації, осередки політичних партій і просто небайдужі жителі міста. Адже відомо, хто не пам’ятає свого минулого, не гідний майбутнього.

Переглядів: 665 | Додав: sdfy | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0