Тематичний
вечір "Полум’ям обпалені серця”, приурочений до 68-річниці визволення
Острога від німецько-фашистських загарбників відбувся 24 січня в ДПТНЗ
«Острозьке вище професійне училище». Присутні на ньому учні ще більше
дізналися про трагічні сторінки війни, боротьбу острожан проти ворога,
зуміли перейнятися болями і стражданнями тих людей, яким довелося тоді
жити.
Ще до початку заходу у залі, де мав відбутися вечір,
лунали пісні та ліричні мелодії часів війни. Розпочинаючи вечір,
директор міського Центру культури і дозвілля Світлана Панченко
зазначила, що 27 січня 1944 року для нас, острожан, є як другий день
народження. Тоді воїнами 287 стрілецької дивізії, 24-го стрілецького
корпусу, 13-ї армії Першого Українського фронту було визволено Острог
від окупантів. Із собою на нашу землю німецько-фашистські загарбники
принесли біль, страждання і смерть. І хоч кожен день, рік віддаляє нас
від тієї незабутньої дати, але все ж та війна залишається незабутньою,
бо пройшла через серця людей десятків поколінь, стала частиною
всенародної і сімейної пам’яті.
Аби присутні більше зрозуміли
той страшний час, перейнялися болями і стражданнями людей тих часів,
звучали поезії, пісні і мелодії, написані тоді. Дуже цікавими для учнів
були спогади ветеранів і учасників Великої Вітчизняної війни. На жаль,
більшість із них померли, а ще живі хворіють і не в змозі прийти на
зустріч, тому ведучій довелось переповідати їхні розповіді. Але це не
применшило враження присутніх, навіть навпаки, стало підсиленням
сказаного на початку і пізніше.
На тематичному вечорі також
зазначалося, що окремою сторінкою героїчної боротьби нашого народу
проти ворога є партизанський рух. В кінці 1942 року на території нашого
краю почали активно діяти партизанські загони та
диверсійно-розвідувальні групи. Вони здійснювали диверсії на залізницях
та господарських об’єктах фашистів. Далі Світлана Панченко розповідала
про діяльність червоних і упівських загонів, розстріл євреїв в урочищі
Красностав, концентраційні табори, загороджувальні загони, спалені села
в нашому краї, вивезення на каторжні роботи в Німеччину молоді.
Своїми враженнями про перебування у музейному комплексі Освєнцим у Польщі поділилася майстер виробничого навчання Людмила Ліщук.
–
Сьогоднішнє покоління молоді мало знає про Велику Вітчизняну війну, –
розповідає Світлана Панченко. – Загальновідома істина – якщо не знаєш
минулого, то й майбутнього не збудуєш. Тому своїм заходом я намагалась
не тільки розповісти про ті страшні роки, визволення України, нашого
міста, але й звертала увагу на те, що Перемога далася дуже важкою
ціною. Хочу також висловити велику подяку майстрам групи №4 Людмилі
Ліщук та Мирославі Попович за підтримку у проведенні заходу.
|